У 1601 році в південно-східній частині Болехова вже існував єврейський квартал, там же було побудовано синагогу. Власник міста Микола Ґедзімський 1612 року надав єврейській громаді привілей на землю під кладовище і синагогу. Перша синагога, ймовірно дерев’яна, згоріла в 1670 році. Євреї мали рівні права з християнами, крім того, вони могли оселятися у будь-якій частині міста, однак мусили платити за це спеціальний податок. У XVIII столітті в Болехові було створено кагал, що увійшов до Вааду чотирьох земель. Тоді ж єврейська громада стала найбільшою національною громадою міста (80% населення). Утім, болехівський кагал, до якого належало 13 довколишніх сіл, був найменшим у регіоні.

Поширеними заняттями серед євреїв були торгівля сіллю, обмін грошей і позики. Ще одним напрямком роботи для ремісників міста була обробка шкіри, на цьому Болехів «спеціалізувався» протягом століть.

У XVIII столітті в Болехові функціонувало три синагоги, що належали громадам хасидів, ортодоксів. У місті було чимало послідовників Баал Шем Това, засновника хасидизму. Однак, як і в усьому регіоні, кінець XVIII та ХІХ століття були для Болехова періодом стрімкого поширення ідей Гаскали. Одним із чільних діячів цього руху в місті був Нехемія Ландес.

Під час Першої світової війни багато євреїв залишили Болехів. Від 1924 року більшість представників ґміни належали до сіоністських організацій. Вони справляли великий вплив на громадське життя Болехова. На початку 1920-х років завдяки фінансовій допомозі американського Об’єднаного розподільчого комітету («Джойнту») в Болехові було засновано єврейський банк.

Бер Болеховер (Біркенталь) (1723–1805)

Галицький єврейський письменник та хроніст, купець і торговець вином. Народився в сім’ї виноторговця. Батько походив з Межиріча, за часів Хмельниччини переїхав до Болехова, мав зв’язки з польською та угорською шляхтою. Крім традиційної єврейської освіти, Бер Болеховер отримав грунтовні знання з кількох іноземних мов. Вивчав християнські теологічні тексти, Новий Завіт. Після одруження відкрив великий склад мадярського вина у Львові, також тримав крамницю в Болехові. Став одним із знаних представників єврейської громади у рідному місті. 1759 року брав участь у диспуті з франкістами у львівській катедрі. Залишив по собі мемуари, в яких описує соціальне, культурне і політичне життя тогочасних єврейських громад в Галичині та Угорщині. Перекладав івритом німецькі та польські історичні тексти.

Нехемія Ландес (1835–1899)

Педагог і письменник. Народився у Болехові, упродовж багатьох років був тут викладачем та інспектором у школі. Від 1879 року мешкав у Львові. Ландес чимало зробив для реформування єврейської освіти на Галичині. Дописував до різних німецьких і польських видань, видавав у Львові газету «Izraelita» польською мовою. Серед його праць – «Історія єврейського народу», «Історія станіславівської єврейської громади».