Відродження юдаїки, що почалося наприкінці 80-х років минулого століття, викликало й зацікавлення єврейським мистецтвом. Крок за кроком дослідники відкривали фантастичні планети – мистецькі школи, – які були практично невідомі в радянські роки. Згадаємо про ці відкриття, йдучи за історичним часом. Художня секція «Культур-Ліґи» – це об’єднання в Києві майстрів, які згодом стали всесвітньовідомими, навколо видавничого проекту їдишської літератури. Марк Шагал та Ель Лисицький, Соломон Нікритін та Сара Шор, Марк Епштейн та Роберт Фальк, Абрам Маневич та Йозеф Чайков в буремні 1918–1924 роки проілюстрували близько 150 книг, які зараз вже стали раритетами. Виставка творчості художників «Культур-Ліґи» відбулася в Національному художньому музеї України в 2007 році. А видавництво «Дух і Літера» представило блискучі альбоми з творами митців та з текстами Гілеля Казовського – «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910–1920-х років» (К., 2007) і «Книжкова графіка митців Культур-Ліґи» (К., 2011). Наступні роки в радянській Україні – це практично безплідний період в розвитку мистецтва. Проте в Західній Україні в міжвоєнні роки буйнували надзвичайно цікаві мистецькі школи. Картотека дослідниці феномену – Галини Глембоцької – налічує сотні й сотні імен, які з 90-х років ХХ століття повернулися до глядачів на виставках у Львівському художньому музеї. Імена й тут відомі – Бруно Шульц, Зигмунт Шпербер, Людвік Лілле, Маргіт Райх-Сельська, Готтліб Леопольд… 2013 року вийшла монографія Богдани Пінчевської («Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900–1939 років»), яка дослідила творчість майстрів того часу. Проте, безумовно, ми ще тільки на початку відкриття потужного та самобутнього єврейського мистецтва Галичини, левова частка якого загинула разом з митцями в роки Голокосту. А тим часом мистецтвознавці відкривали єврейських художників Одеси, Харкова, Дніпропетровська… Віта Сусак великий розділ своєї яскравої монографії присвятила єврейським художникам Парижа першої третини ХХ ст. («Українські митці Парижа 1900–1939», розділ «Художники євреї Східної Галичини в Ecole de Paris». Київ: Родовід–А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010). Євген Котляр, дослідник з Харкова, осмислював традиційне єврейське мистецтво та повернув з небуття творчість надзвичайно цікавих майстрів Східної України. Його сходознавчі студії «Вісника державної академії дизайну і мистецтва» стали знаковими у відновленні інтересу до юдаїки та наново відкрили сучасникам імена митців початку ХХ ст. – Артура Кольника, Мане-Каца, Іссахара-Бера Рибака та багатьох інших.
