Яким Давидович Левич (16 лютого 1933, Кам’янець-Подільський) – український художник та ілюстратор. У 1961 р. закінчив живописний факультет Київського державного художнього інституту (майстерня С. Григор’єва).
З початку 1960-х рр. працював як художник-графік і ілюстратор дитячої літератури у видавництві «Веселка», з 1974 року – головний художній редактор журналу «Малятко». Член Спілки художників УРСР (з 1967 р.; нині – Національної спілки художників України). У 1970-ті роки ілюстрував дитячі повісті Григора Тютюнника (збірки «Степова казка», «Однокрил» та ін.).
Аким Левич – один із провідних представників українського андерграунду кінця 1960-х – першої половини 1980-х років. Розвиток його творчості характерний для всього покоління шістдесятників, яке в умовах догмату соцреалізму намагалося відновити не тільки техніки, але й саму «мову» мистецтва. Підкреслена авторська манера, метафорична образність і коло сюжетів, далеких від соцреалістичної тематики, визначили «неофіційний» статус художника. З 1970 по 1985 рр. його картини не експонувалися.
Програмними у творчості Я. Левича стали картини «Трамвайчик» (перший варіант – «Будинок на рогу», 1959) , «Київський похорон» (перший варіант – «Похорон бабусі», 1970), «біблійний цикл» 1967–1972 рр. («Диспут», «Нагірна проповідь», «Йов», «Туманний ранок»), «чорні полотна» кінця 1960-х – початку 1970-х рр. («Хворий собака», «Сліпий», «Бесіда», «Жниця»).
Яким Левич є автором скульптурних рельєфів пам’ятного знака «Менора» (1991, Бабин Яр) в Києві (архітектор Юрій Паскевич, інженер Борис Гіллер, художники Яким Левич, Олександр Левич).
Твори Якима Левича перебувають у Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва, обласних художніх музеях України, галереї Zimmerli Art Museum в Ратгерському університеті (Нью-Джерсі, США), в приватних колекціях Києва, Санкт-Петербурга, Софії, а також у США, Англії, Ізраїлі та Німеччині.
Художнику вдалося зробити чи не найголовніше – окреслити свій самобутній образний світ, де своєрідно відбилися і парадокси культурно-художнього контексту, й індивідуальне авторське світобачення та розуміння малярства. А тому підкреслено камерний, «тихий живопис Якима Левича» наче стає «більшим за себе», по-своєму порушуючи непрості питання мистецтва, часу, долі й людини у безперервній плинності життя.
Галина Скляренко
1958 – Всесоюзна художня виставка до 40-річчя ВЛКСМ, Москва
1959 – Республіканська художня виставка до 40-річчя ВЛКСМУ, Київ
1963 – Міська молодіжна художня виставка, Київ
1966 – Республіканська художня виставка «На варті миру», Київ
1966 – Республіканська виставка творів молодих художників України, Київ
1967 – «Гіпократ і музи», виставка творів молодих художників, Київ
1976 – Перша всесоюзна виставка рисунка, Москва
1978 – Персональна виставка графіки, Львів–Київ, виставкова зала Спілки художників
1978 – Групова виставка київських художників (Малородов, Акопов, Левич)
1978 – Виставка графіки (Казаков, Рубашов, Шейніс, Загорна, Левич), Київ
1985 – «Виставка дев’ятьох», виставкова зала Спілки художників, Київ
1988 – «Діалог крізь віки», Київ
1990 – «Українське мал-art-ство. Три покоління українського мистецтва», Оденсе, Данія
1991 – «Золота лінія», Київ
1992 – Персональна виставка, Національний художній музей України, Київ
1992 – Виставка живопису (Агафонов, Григор’єва, Левич), Київ
1992 – Мистецтво вільної України, Київ–Лондон
1992 – Сучасний український живопис, Москва
1992 – «Український живопис», Тулуза, Франція
1993 – «Нісайон». Єврейська тема у творах сучасних українських художників України, Київ
1994 – Персональна виставка, Український дім, Київ
1994 – Групова художня виставка (Я. та О. Левич, Ю. та Л. Сенкевич), Київ
1995 – Персональна виставка, Хасидський художній інститут, Нью-Йорк, США
1996 – «Відтінки». Виставка єврейських художників, Київ
1998 – Персональна виставка, галерея «36», Київ
1999 – Персональна виставка в музеї І. П. Кавалеридзе, Київ
2000 – «Згадуючи виставку 1978-го» (Шейніс, Загорна, Левич), Київ
2001 – Персональна виставка, галерея «Тадзіо», Київ
2001 – Групова художня виставка (Шейніс, Загорна, Левич), Київ
2002 – Персональна виставка, Музей історії Києва
2005 – Персональна виставка, Український дім, Київ
2006 – Персональна виставка, Центр сучасного мистецтва «Совіарт», Київ
2007 – «Графіка Якима Левича», галерея «Ірена», Київ
2009 – «У врат Рая», виставка творів Якима та Олександра Левичів, виставкова зала Національної спілки художників, Київ
2010 – Персональна виставка, Мала зала Музею сучасного художнього мистецтва України, Київ