Містечко, розташоване на Східному Поділлі, відоме від середини XV ст. як фортеця на кордоні Литовського князівства. Вже у середині XVII ст. у Бершаді існувала велика єврейська громада. У 1850-х роках у місті діяли синагога та чотири молитовні будинки.

Більшість євреїв Бершаді були хасидами, а саме містечко стало важливим центром хасидизму, тут жив відомий хасидський цадик рабі Рафаель Бершадський.

Послідовники Рафаеля Бершадського створили течію «бершадських» хасидів, що проіснувала до кінця ХІХ століття. «Бершадські» хасиди вирізнялися тим, що, за прикладом свого цадика, молилися спокійно і тихо, без емоційного вираження почуттів, притаманного молитвам інших хасидських рухів, а їхня чесність стала предметом численних жартів. Крім того, р. Рафаель надавав велике значення носінню цицит. Завдяки цьому багато бершадських євреїв були зайняті у виробництві цицит і талітів. Бершадські таліти вважалися кошерними за всіма релігійними параметрами різних напрямків юдаїзму і мали великий попит у регіоні. Невдовзі містечко стало центром виробництва талітів і цицит в Україні.

До Другої світової війни Бершадь розвивалася як майже цілковито єврейське містечко. 29 липня 1941 року його захопили німецькі й румунські війська. Єврейське населення було закрито у ґетто. Бершадь увійшла до румунської Трансністрії. Восени 1941 року в Бершадському ґетто проживало близько 20 тисяч євреїв, депортованих із Бессарабії і Буковини. Взимку 1941–1942 років більшість євреїв Бершаді загинула від голоду і хвороб. Наприкінці 1942 року влада дозволила євреям Румунії допомагати депортованим. Це трохи покращило становище населення ґетто. Бершадське ґетто було одним із центрів єврейського руху опору в Трансністрії. У грудні 1943 року єврейський партизанський загін вступив у бій з окупаційними військами.

Після війни депортовані румунські євреї, які пережили ґетто, повернулися до Румунії, в Бершаді залишилося близько 2000 євреїв. У 1946 році в Бершаді було зареєстровано єврейську громаду, що існує в місті й сьогодні. Очолює громаду Юхим Вигоднер, який підтримує збереження традицій у містечку, досліджує історію єврейської громади, зберігає ключі від синагоги.

Єдина синагога, що залишилася з минулих століть, є діючою.

Рафаель Бершадський (прибл. 1751–1827)

Хасидський цадик, який уславився своєю надмірною скромністю і абсолютною чесністю. Рафаель навчався спершу в Дов-Бера із Межиріча, аж до смерті останнього. Потім навчався у єшиві в Бердичеві, після її закінчення повернувся до Бершаді, одружився. Згодом навчався в Пінхаса з Кореця, ставши найвідомішим його учнем. Після смерті р. Пінхаса чимало його послідовників стали послідовниками р. Рафаеля.