Ужгород
Перша письмова згадка про Ужгород датується 1154 роком, коли арабський географ Аль-Ідрісі позначає місто на своїй карті. За деякими історичними даними, євреї в околицях Ужгорода (Унгвара) мешкали вже у XIII столітті. Перші офіційні згадки про євреїв в Ужгороді датовані 1575 роком. Наприкінці 1720-х років у місті проживало приблизно 30-ти єврейських родин. Документ івритом, знайдений істориком Мором Горовіцем, вказує, що невелика єврейська громада була заснована в Ужгороді в 1724 році. А в 1730 році юдеї запросили зі Львова рабина Лейбуша Бодек-Райзмана, який і став першим її керівником. У 1792 році в місті відкрито єврейську школу для дітей, а 1794 року побудовано першу синагогу (згоріла 1907 року).
У 1815–1819 роках рабином міста був Гірш Геллер, у 1835– 1852 – Меїр Айзенштадтер, у 1852–1870 – його син Менахем. Усі троє належали до духовних лідерів угорської ортодоксії. У 1850– 1881 роках юдейський релігійний суд Ужгорода очолював рабин Шломо Ганцфрід.
У 1868–1869 роках у місті утворилася громада «неологів» (реформістів) на чолі з рабином Мордехаєм Клейном. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в Ужгороді посилився вплив хасидизму: у місті жили цадики Іцхак Тейтельбойм й Іссахар-Бер Ліфшиць, а ще представники Пшемиської династії Іссахар-Бер Лейфер та його сини, а також Хаїм-Яаков Сафрін із Жидачівської династії.
У 1864–1878 роках в Ужгороді працювала єврейська друкарня, заснована Каролем Егером. 1890 року відкрилася єврейська школа з викладанням угорською. На межі ХІХ–ХХ століть в Ужгороді діяло вісім синагог, єшива, талмуд-тора, три жіночих товариства, єврейська лікарня, будинок для літніх людей, благодійна їдальня.
У 1919 році Ужгород було включено до складу Чехословаччини і він став адміністративним центром Підкарпатської Руси. Це сприяло розквіту єврейської громади. Єврейська друкарня, заснована 1926 року М. Геллешем, проіснувала до Другої світової війни. За даними чехословацького перепису населення, що відбувся в 1930 році, частка євреїв в Ужгороді становила 23,1 відсотка. У 1934 році у місті було відкрито єврейську івритомовну гімназію.
Від кінця 1938 року південну частину Закарпаття, а з березня 1939 року і весь регіон, контролювала Угорщина, де після початку війни зріс антисемітизм. Протягом 1939–1944 років закарпатські євреї, як і всі угорські євреї, зазнавали утисків. З 1939 року всіх працездатних євреїв-чоловіків відправляли у трудові батальйони угорської армії на примусові, каторжні роботи. У серпні 1941 року 18 тисяч євреїв, котрі не змогли підтвердити свого громадянства, угорці депортували на окуповану нацистами територію України, де більшість із них було розстріляно на околиці Кам’янця-Подільського. У квітні – червні 1944 року понад сто тисяч євреїв Закарпаття депортовано до табору смерті Аушвіц-Біркенау, де більшість з них було знищено у газових камерах через кілька годин після прибуття. Вижити в концентраційних таборах та «маршах смерті» вдалося не більш ніж п’ятнадцятьом тисячам осіб.
Більшість із тих двох тисяч євреїв Ужгорода, які пережили Катастрофу, репатріювалися до Ізраїлю по війні.
Місто Ужгород на старовинних листівках із приватної колекції Моше Мораховського
Шломо бен Йосеф Ганцфрід (1804–1886)
Ортодоксальний рабин, автор книг з релігійного закону. Найвідоміша серед них – «Кіцур Шульхан Арух». У 30 років видав свою першу книгу «Кесет гасофер», присвячену законам написання сувоїв Тори, використання тфіліну і мезуз. Рабин Моше Софер, визнаний галахічний авторитет Угорщини, оголосив цю книгу обов’язковою для вивчення при опануванні професії софера. У 1849 році рабин Шломо Ганцфрід стає головою релігійного суду місцевої громади. У 1864 році він випустив коротку збірку необхідних у повсякденні законів – «Кіцур Шульхан Арух». За його життя книгу видавали 14 разів. Могила рабина Ганцфріда в Ужгороді є місцем паломництва.
Ортодоксальна синагога
Пл. Театральна, 10
У 1904 році громада ортодоксальних євреїв звела у місті новий великий молитовний дім у неомавританському стилі (проєкт розробили архітектори Дюла Папп та Ференц Саболч). Під час Другої світової війни та окупації синагога була перетворена на склад. Після війни вона втратила своє первісне призначення. Пізніше радянська влада провела так звану реконструкцію синагоги «для потреб сучасності»: всередині її розділили на два поверхи (на рівні балкону, де молилися жінки), а купол закрили жерстяною покрівлею. Відтоді у будівлі колишньої синагоги розміщується Закарпатська обласна філармонія.
Будинок рабинату
Пл. Театральна, 19
Будинок рабинату розташовано навпроти ортодоксальної синагоги. У ньому мешкав Шломо бен Йосеф Ганцфрід. Сьогодні в цьому приміщенні розміщується банк.
Синагога неологів
Вул. Жупанатська, 17
Триповерхова будівля в історичному центрі, пам’ятка архітектури 1870 року, від середини 2000-х років не використовується. Будівлю продали приватному власникові, який не має стосунку до єврейської громади. Якщо пройти уздовж колишньої синагоги вулицею Фединця і стати біля колишнього кафе «Молочарня» обличчям до Жупанатської площі, на даху будівлі добре видно маґен Давид.
Хасидська синагога та міква
Пл. Незалежності, 5
Хасидська синагога була споруджена 1908 року. Поряд розташовується колишня міква. На місці, де зараз перед колишньою синагогою встановлено невеличкий пам’ятник, стояв будинок шойхета. Хасидська синагога була першою залізобетонною спорудою в Ужгороді. Невелика будівля мікви у формі ротонди, розташована поряд із нею, була зведена 1908 року. Синагога пізніше стала переговорним пунктом, а тепер це офісне приміщення, у мікві ж раніше розміщувалася їдальня лінгвістичної гімназії, а зараз будівля стоїть пусткою.
Єврейська школа та громадський дім
Вул. Волошина, 32
Першу ужгородську школу для хлопчиків, побудовану в неомавританському стилі, єврейська громада відкрила 1789 року. Розташовувалася вона у центрі міста. Тут викладали німецьку, іврит та їдиш. У 1858 році відкрилася перша єврейська трикласна школа, серед засновників якої був Шломо Ганцфрід. Згодом до споруди прибудували єврейську пекарню, яка забезпечувала мацою всіх євреїв краю.
У 1926 році за проєктом архітектора з міста Кошіце Людовита Оелшлегера було зведено споруду на сучасній вулиці Волошина, де мали розміститися громадський дім, школа та їдальня. Будівля має яскраві ознаки архітектурного стилю функціоналізму. Нині тут розміщено біологічний факультет Ужгородського національного університету. В коридорі третього поверху будівлі, після зняття шару штукатурки, знайдено написи івритом та угорською – «Єврейська народна школа» та «Гімназія».
Меморіальна дошка Раулю Валленбергу
Вул. Волошина, 32
На фасаді колишньої єврейської школи у грудні 2014 року встановили меморіальну дошку шведському дипломату Раулю Валленбергу, який під час Другої світової війни врятував життя десяткам тисяч (за деякими підрахунками – набагато більше) угорських євреїв, видаючи їм паспорти підданих Швеції. Валленберг загинув у тюрмі на Луб’янці.
Єврейська кухня
Православна набережна, 12
Єврейська благодійна кухня побудована у 1933 році завдяки «Джойнту» неподалік від гімназії на нинішній Православній набережній. Сюди також часто заходили студенти-гімназисти, адже документів при вході не вимагали. Коронною стравою містяни вважали чолнт.
Єврейська гімназія
Православна набережна, 24
У 1934 році було побудовано і відкрито єврейську гімназію. Нині тут розміщується загальноосвітня школа № 10 імені Дойко Габора.
Радванська синагога
Вул. Українська, 16
Синагогу відвідували євреї району Радванки і Болотина (вул. Гагаріна). У 1947 році споруду передали у розпорядження деревообробного заводу.
Радванський цвинтар
Вул. Стефаника, за Радванською церквою
Старий цвинтар, де збереглися мацеви з ХІХ століття. Тут також встановлено пам’ятну брилу євреям, які загинули під час Першої світової війни.
Старий єврейський цвинтар
Вул. Котляревського (у центрі мікрорайону Шахта)
Цей цвинтар вважають найбільшим на Закарпатті. Тут похований рабі Шломо Ганцфрід. У 2005 році розпочався генеральний ремонт цвинтаря.
Синагога Фальбермана («Ейхаль Арон»)
Вул. Мукачівська, 47
Тут у дворику розташована стара споруда, побудована у 1934 році рабином Роном Фальберманом. Невеличку синагогу він звів для себе, туди ж приходили євреї із сусідніх вулиць. Протягом тривалого часу це була єдина діюча синагога в Ужгороді.
Бейт Хабад Ужгород
Вул. Руська, 36
Общинний центр Хабад євреїв Ужгорода і Закарпаття розмістився тут 2004 року. Це колишній будинок ребе Моше Кляйна.
Пам’ятник жертвам Голокосту
Пл. Євгена Фенцика
Берегове
Місто Берегове засновано 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І, і тоді звалося Лампертгаза. Єврейське населення в Берегові з’явилося, імовірно, у першій половині XVII століття, а в ХІХ громада уже була досить чисельною.
Мукачево
Перша згадка про поселення на місці сучасного Мукачева датується кінцем ХІІ століття. Євреї почали селитися в Мукачеві, що входило до складу угорських земель імперії Габсбургів, в середині XVII століття.
Хуст
Заснований в ХІ столітті. Нині це третє за кількістю населення місто на Закарпатті. Хуст має вигідне розташування для ведення торгівлі, тож єврейські купці почали оселятися тут з часів пізнього середньовіччя. Однак говорити про чисельну єврейську громаду тут можна лише починаючи від останньої третини XVIII ст.